Отримано 13.12.2023
Доопрацьовано 02.04.2024
Прийнято 28.04.2024
Взято з Том 8, № 1, 2024
Сторінки 93 -100
Анотація
У дослідженні на методологічних засадах гуманістично-компетентнісної парадигми загальної середньої освіти і Концепції Нової української школи обґрунтовано теоретичні й методичні аспекти моделювання освітнього середовища в професійно-педагогічній діяльності вчителя ЗЗСО. Метою статті обрано з’ясування ролі і значення методу моделювання як засобу ефективної професійно-педагогічної діяльності вчителя в освітньому середовищі ЗЗСО. Акцентовано у процесі застосування вчителем методу моделювання принципи: індивідуалізації освітніх послуг, усвідомленої перспективи, гнучкості освітніх впливів, демократизації та динамічності освітнього процесу. Об’єктами моделювання в діяльності вчителя визначено модельні програми з предметів викладання, систему аспектних і предметних уроків, комплекс занять гуртка, окремі якості та властивості особистостей вихованців, інше. Запропоновано етапи створення педагогічної моделі та алгоритм моделювання в діяльності вчителя (постановка мети; виділення об’єкта; формулювання предмета; з’ясування нормативного забезпечення; обрання теорії, яка пояснює зміст предмета моделювання; обґрунтування основних допущень спрощення реального об’єкта; конструювання моделі з використанням теоретичних основ; експертиза моделі; дослідження моделі засобами педагогічного експерименту; доопрацювання, коригування й остаточне конструювання). Проведено висновок про те, що усвідомлення принципів побудови моделі освітнього середовища ЗЗСО, а також використання цих знань в якості теоретичної основи загальної схеми формування змісту освітнього процесу сприятиме успішному здійсненню ефективної професійно-педагогічної діяльності вчителя в закладі, що має на меті побудову здоров’ярозвивального освітнього простору
Ключові слова:
учитель ЗЗСО; професійно-педагогічна діяльність; освітнє середовище; моделювання; модельна програма; алгоритм педагогічного моделювання[1] Beseda, N.A. (2019). Organisational and methodological bases of application of health-saving technologies in general secondary education. In L.M. Rybalko (Ed.), Health-saving technologies in the educational environment: A collective monograph (pp. 147-171). Ternopil: Osadtsa V.M.
[2] Dudko, S.G. (2022). Features of the application of health-saving technologies in the process of forming health-saving and health-developmental competences. In Topical issues of modern pedagogical and psychological sciences: A collection of scientific papers of participants of the international scientific and practical conference (pp. 16-129). Odesa: NGO Southern Foundation of Pedagogy.
[3] Dudko, S.G., Yaroshenko, T.I., Kalinichenko, I.O., & Vodolazska, T.V. (2023). Model curriculum “Health, safety and well-being. Grades 5-6 (integrated course)” for general secondary education institutions. Poltava: PANO.
[4] Dudko, S.G., Zhdaniuk, L.O., & Yaroshenko, T.I. (Eds.) (2023). Safety lessons in general secondary education institutions: tips for teachers: electronic teaching and methodological manual. Poltava: PANO.
[5] Polishchuk, N.A. (2019). Improving the competence of pedagogical staff in the implementation of health-saving technologies. Pedagogical Search, 2(102), 23-28.
[6] Rybalko, L.M. (2019). Health-saving technologies as a pedagogical and social problem. In Health-saving technologies in the educational environment: A collective monograph (pp. 8-29). Ternopil: Osadtsi V.M.
[7] Vashchenko, O., & Svyrydenko, S. (2006). Teacher's readiness to use health-saving technologies in the educational process. Health and Physical Culture, 8, 1-6.