Взято з Том 8, № 1, 2024
Сторінки 61 -69
Отримано 09.01.2024
Доопрацьовано 02.04.2024
Прийнято 28.04.2024
Взято з Том 8, № 1, 2024
Сторінки 61 -69
Анотація
У статті наголошено, що комунікація – це один із найважливіших засобів, яким потрібен людини для перетворення навколишнього середовища та взаємодії в ньому; визначення цього явища в науковій літературі є не однозначним, але оскільки одним із аспектів професійної діяльності майбутніх філософів буде викладацька діяльність, то в ході вивчення курсу «Теорія і практика комунікацій» необхідне знання особливостей саме педагогічної комунікації, її важливості для організації освітнього процесу. Дисципліну «Теорія і практика комунікацій» в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка викладають для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 033 Філософія; предметом цієї дисципліни обрано загальнотеоретичні та практичні засади теорії комунікації, основні поняття, методи аналізу та інструментарій комунікаційних процесів, особливості практичного застосування масових комунікаційних технологій у соціально-політичній сфері суспільства та інформаційних відносинах. Навички наукової комунікації, зокрема у формуванні наукової компетентності майбутніх філософів, визначено як здатність до презентації думок та наукових ідей вербальними засобами спілкування та письмово. Враховуючи сучасні процеси розвитку інтернет-технологій та віртуальної реальності, увагу здобувачів освіти привертають до важливості соціальних мереж для спілкування, поширення різного контенту побутового, політичного, приватного та інших аспектів. В ході вивчення курсу до магістрантів спеціальності «Філософія» необхідно донести важливість розвитку альтернативної та додаткової комунікації, зокрема, те, що соціальна взаємодія неможлива без спілкування як соціальної активності, відповідно практичний аспект використання таких засобів комунікації є надзвичайно актуальним. Майбутні філософи мають засвоїти ключові категорії навчального курсу «Теорія і практика комунікацій» (поняття про комунікативні вміння, комунікативні навички особистості, комунікативні бар’єри, культуру мовлення тощо). Проведено висновок, що професійна комунікація філософа – важливий складник його професійно-особистісного розвитку та один із способів становлення професійної ідентичності магістра філософії, що забезпечується низкою можливостей, які сьогодні створені у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка
Ключові слова:
майбутні філософи; теорія комунікації; практика комунікації; наукова комунікація; ігрова комунікація; повсякденна комунікація; додаткова комунікація; здобувачі освіти магістерського рівня; освітньо-професійна програма[1] Facione, P.A. (n.d). Critical thinking: A statement of expert consensus for purposes of educational assessment and instruction. Retrieved from https://vseosvita.ua/library/embed/0100a360-5022.docx.html.
[2] Halpern, D.F. (1998). Teaching critical thinking for transfer across domains: Disposition, skills, structure training, and metacognitive monitoring. American Psychologist, 53(4), 449-455. doi: 10.1037/0003-066X.53.4.449.
[3] Karpenko, O.D. (2020). The essence of the concept of “critical thinking” and its historiogenesis. Scientific Journal of M. P. Dragomanov National Pedagogical University. Pedagogical Sciences: Realities and Perspectives, 77, 107-112. doi: 10.31392/NPU-nc.series5.2020.77.24.
[4] Kremen, V.H. (Ed.). (2017). Critical thinking: Education, creativity, values. Kyiv: Institute of Gifted Child, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
[5] Kultayeva, M.D. (2019). The knowledge society: Temptations of renewal and traps of utopian consciousness. In Spiritual and intellectual education and training of youth in the 21st century: International collection (pp. 55-62). Kharkiv: NNOT Publishing House. doi: 10.34142//2708-4809.SIUTY.2019.04.
[6] Lipman Matthew. (n.d). Critical thinking – what can it be?. Retrieved from http://www.ascd.org/ASCD/pdf/journals/ed_lead/el_198809_lipman.pdf.
[7] Nadurak, V. (2022). Critical thinking: Concept and practice. Philosophy of Education, 28(2), 129-147. doi: 10.31874/2309-1606-2022-28-2-7.
[8] Pometun, O.I. (2018). Critical thinking as a pedagogical phenomenon. Ukrainian Pedagogical Journal, 2, 89-98.
[9] Terno, S. (2021). Critical thinking and philosophical awareness of the world: A manual for the preparation of doctors of philosophy. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia National University.