UkrainianProfessional Education

Анотація

У сучасних умовах повномасштабного ведення російсько-української війни з усією гостротою постає проблема національно-патріотичного виховання майбутніх офіцерів у військових ЗВО України. В основі формування національної самосвідомості є виховання свідомого офіцера, громадянина, патріота. Національна самосвідомість не є вродженою якістю, вона формується впродовж життя особистості. На сучасному етапі розвитку України, коли зросла загроза втрати державної незалежності, цілісності країни, національно-патріотичному вихованню у військовій сфері належить пріоритетна роль. Головним аспектом є виховання в молодих офіцерів національно-патріотичного почуття, відданості справі захисту держави, державного масштабу. Метою статті є аналіз вітчизняного досвіду національно-патріотичного виховання у військовій сфері кінця ХХ – початку ХХІ століття. З’ясовано, що національно-патріотичне виховання майбутніх офіцерів військових ЗВО України формується засобами як навчальної, так і позааудиторної роботи. При викладанні навчальних предметів особливе місце займає використання широкого спектру матеріалу з історії України, з історії Українського війська, з історії української літератури. Кінцевою метою національно-патріотичного виховання молодого офіцера є: по-перше, формування особистості на основі національних і загальнолюдських цінностей, серед яких на чільному місці повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України); по-друге, становлення офіцера-патріота України, готового до захисту Вітчизни, до виконання своїх громадських і конституційних обов’язків щодо захисту духовних і культурних надбань українського народу. Високі результати у справі формування готовності майбутніх офіцерів до організації виховного процесу з військовослужбовцями забезпечуються завдяки нерозривності цілей, мети виховання в умовах аудиторної та позааудиторної діяльності в час проходження ними строкової служби. На утвердження національно-патріотичного виховання молодих офіцерів велике значення мають і зовнішні атрибути армії: розробка нових зразків військової форми одягу, знаків розрізнення; затвердження положення про військові нагороди; почесні найменування військових підрозділів, які мали національне історичне походження. Таким чином, важливим аспектом досліджуваної проблеми є тенденція до зміни системи національно-патріотичного виховання у військових ЗВО кінця ХХ – початку ХХІ століття. Це відбувалося як на законодавчому рівні, так і шляхом наповнення новим змістом системи національно-патріотичного виховання. Діяльність колективів військових ЗВО, спрямована на: по-перше, формування національно-патріотичної свідомості курсантів; по-друге, пробудження національної гордості за український народ; по-третє, загартування патріотичної свідомості; по-четверте, підготовку курсантів до захисту незалежності України, її державного суверенітету. Високі результати виховної роботи з курсантами ЗВО забезпечуються завдяки нерозривності цілей, мети виховання в умовах як аудиторної, так і позааудиторної діяльності викладацького складу військових ЗВО. Звернення до історичного досвіду впровадження реалізації національної ідеї підсилює пошук шляхів до реалізації національної ідеї у національно-патріотичному вихованні майбутніх офіцерів у військових ЗВО України. Оскільки ефективна виховна робота може здійснюватися в умовах тісного поєднання досягнень курсантів в ході навчально-практичних занять у військових ЗВО України з бойовими звитягами випускників військових ЗВО при захисті територіальної цілісності України, варто розглянути можливості ширшого використання потенціалу учасників бойових дій для формування патріотичної свідомості та патріотичних почуттів. Сьогодні проблема національно-патріотичного виховання молодих офіцерів набуває особливої гостроти, адже від її вирішення залежить майбутнє України як незалежної, суверенної держави

Ключові слова: