Отримано 09.09.2023
Доопрацьовано 13.11.2023
Прийнято 28.12.2023
Взято з Том 7, № 2, 2023
Сторінки 89 -96
Анотація
Аналіз культури як антропологічного феномену, конгруентного людині, свідчить, що історично феномен культури завжди відображав процеси, пов’язані із вихованням, просвітництвом, становленням і розвитком особистості. Без освіти й виховання, без активної передачі новим поколінням нових досягнень людської культури рух історії був би неможливим, тому в дослідженні актуалізовано доцільність використання профільних предметів зі спеціальності «Декоративно-прикладне мистецтво» як складової залучення першокурсників навчальних закладів мистецького спрямування до формування власної професійної культури. Мета статті – визначення провідних засобів розвитку професійної культури студентів у процесі вивчення дисциплін декоративно-прикладного мистецтва. Розглянуто основні художні дисципліни, які вводять до навчального контексту, завдання (від простих до складних), у підготовці майбутніх художників – викладачів декоративно-прикладного мистецтва засобами залучення до роботи в матеріалі разом із викладачем, коли студент навчається всім тонкощам майстерності в практичній роботі. У зазначеному руслі розмежовано поняття «компетентність» і «майстерність»; так, визначено, що професійна майстерність передбачає комплексне знання виробничого чи будь-якого іншого професійного процесу, вміння його реалізувати, привести в рух. Оскільки розвиток культури та освіти – це процеси, які здійснюються переважно паралельно, синхронно і є взаємопов’язаними, то з’ясовано сутність і значення технології ситуаційного навчання (кейс-методу), яке полягає в моделюванні конкретної ситуації, що трапляється в регіональній професійній практиці, на основі чого розробляється дидактичний пакет завдань щодо розв’язання певної проблеми. Кейс-метод для першокурсників – це конкретні навчальні ситуації, які спеціально розробляються на основі фактичного матеріалу з метою подальшого вивчення на заняттях
Ключові слова:
декоративно-прикладне мистецтво; компетентність навчання студентів-першокурсників; набуття професійних навичок; кейс-метод; коледж культури і мистецтв[1] Daniel, S.M. (1986). Painting of the classical epoch: The problem of composition in Western European painting of the seventeenth century. Leningrad: Art.
[2] Filipchuk, G. (2002). Civil society: Education, ethnocultural, ethnopolitics. Chernivtsi: Zelena Bukovyna.
[3] Gadamer, H.-G. (1988). Truth method. Fundamentals of philosophical hermeneutics. Moscow.
[4] Goncharenko, S.U. (1997). Ukrainian pedagogical dictionary. Kyiv: Lybid.
[5] Hessen, S.I. (1995). Fundamentals of pedagogy: Introduction to applied philosophy. Moscow: Shkola-press.
[6] Horban, S.I. (2018). Possibilities of situational learning technology in the formation of professional training of sacred painting artists. Pedagogical Sciences, 81-85.
[7] Johnson, D.W. (2003). Social psychology. Interpersonal training. Kyiv: Akademia.
[8] Leontiev, A.N. (1981). Problems of the development of psyche. Moscow.
[9] Ponomariova, O.M. (2012). Problem field of modern art education in Ukraine. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, 4(239.1), 175-179.
[10] Rudenka, T.M. (2017). Formation of professional competence of future specialists in art specialities by means of art pedagogy. (Dissertation for the degree of PhD in Pedagogical Sciences, Zhytomyr State University Named After Ivan Franko, Zhytomyr, Ukraine).
[11] Sidorenko, O.D. (2010). The influence of decorative and applied arts on the labour training of students. Modern Information Technologies and Innovative Teaching Methods in the Training of Specialists: Methodology, Theory, Experience, Problems, 25, 79-84.
[12] Vlasov, V.G. (2017). Notions of composition and construction in the fine arts. Theory of form formation in the fine arts. St. Petersburg.
[13] Zapasko, J. P. (2000). Decorative and applied art. Lviv: Afisha.