Стаття

Отримано 17.06.2024

Доопрацьовано 15.10.2024

Прийнято 14.11.2024

Взято з Том 8, № 2, 2024

Сторінки 79 -93

Stepanenko, N. (2024). Management of pedagogical communication: Theoretical and applied aspects. Ukrainian Professional Education, 8(2), 79-93.

Управління педагогічною комунікацією: теоретико-прикладні аспекти

Наталія Степаненко

У статті розглянуто педагогічну комунікацію як складний і багатогранний процес, що включає взаємодію між педагогом і здобувачами освіти, а також іншими учасниками освітнього процесу. Здійсненоспробуаналізу двох підходів до визначення педагогічної комунікації: широкого – як загальносуспільного процесу передачі знань і культурних норм;вузького – як взаємодії між педагогом і учнем. У статті також запропоноване авторське визначення категорії «педагогічна комунікація», окреслені особливості цього явища, зокрема: чітка визначеність цілей, асиметрія ролей комунікантів, виховний компонент і потреба в постійному зворотному зв’язку.Авторкоюнаголошено , що важливим елементом ефективної роботи педагога є управління педагогічною комунікацією,зокрема виявлення й аналіз перешкод та бар’єрів у спілкуванні, їх подолання та забезпечення ефективної взаємодії; охарактеризовано низкуперешкод у педагогічній комунікації, таких як фільтрація інформації, вибіркове сприйняття, неякіснийзворотний зв’язок, культурні відмінності та інформаційне перевантаження. Проаналізовано комунікаційні бар’єри, що мають місце у взаємодії педагога зі здобувачами та іншими учасниками освітнього процесу; в изнач енорізні інструменти для подолання цих проблем, включаючи постійний зворотний зв’язок, диференціацію методів навчання, урізноманітнення форм комунікації, розвиток міжкультурної компетенції та структурування навчальної інформації. У висновках акцентовановажливість ефективної комунікації для досягнення успіху в освітньому процесі та розвитку особистості здобувачів освіти.Педагогам необхідно враховувати індивідуальні потреби учнів, забезпечувати зворотний зв’язок і мінімізувати перевантаження інформацією, щоб уникати непорозумінь. Ефективне управління педагогічною комунікацією полягає у налагодженні взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу, подоланні комунікативних бар’єрів і адаптації інформації відповідно до індивідуальних потреб здобувачів освіти

педагогічна комунікація; перешкоди у комунікаціях; комунікаційні бар’єри; управління педагогічною комунікацією; фільтрація інформації; вибіркове сприйняття; зворотний зв’язок

[1] Babaev, V.M., & Pazynich, S.M. (2019). Philosophy of pedagogical communication: A monograph. Kharkiv: A.N. Beketov Kharkiv National University of Nursing and Midwifery.

[2] Budanova, I.O. (2023). Formation of pedagogical communication in the educational and information environment. In Pedagogical education: Achievements, problems, prospects (pp. 38-42). Odesa: Young Scientist.

[3] Butenko, N.Y. (2006). Communicative processes in education. Kyiv: KNEU.

[4] Chebakova, Y., & Nagla, D. (2023). Communication as a basis for the successful implementation of partnerships in pedagogical activities in distance learning. Theory and Practice of Social Systems Management, 4, 30-41. doi: 10.20998/2078-7782.2023.4.03.

[5] Danilenko, A.V., & Wright, G.J. (2024). The impact of cultural differences on the learning process and socialisation. In Education and socialisation of the individual (pp. 50-53). Odesa: K.D. Ushynskyi National Pedagogical University.

[6] Elkin, M. (2015). The role and place of intercultural communication and dialogue in the management of the educational process. Scientific Bulletin of Melitopol Bohdan Khmelnytsky State Pedagogical University. Pedagogy, 1(14), 33-38.

[7] Fentsyk, O.M. (2019). Pedagogical communication: A workshop for students. Mukachevo: MSU Publishing House.

[8] Garkavets, S.O., & Volchenko, L.P. (2021). Communication in the pedagogical process: A textbook. Zhytomyr: Buk-Druk Publishing House LLC.

[9] Klochek, L.V. (2018). Social justice in pedagogical interaction: psychological dimension: A monograph. Kharkiv: Machulin.

[10] Kovalchuk, Z. (2013). General psychology of the concept of psychological and pedagogical influences in the structure of pedagogical interaction. Education of the Region, 4, 258-260.

[11] Linnik, O.O. (2014). The future teacher as a subject of pedagogical interaction: Preparation for cooperation with younger students. Kyiv: Slovo Publishing House.

[12] Lutfullin, V.S. (2013). Structuring of educational material as the main factor of eliminating educational overloads. Pedagogical Sciences, 1(57), 20-27.

[13] Moskalyk, G. (2014). The communicative nature of education. Gilea, 4, 187-192.

[14] Musatov, S.O. (2003). Psychology of pedagogical communication: Theoretical and methodological analysis. Rivne: Lista-M.

[15] Pyshchyk, O. (2023). Development of teacher's communicative culture in martial law: Challenges and opportunities. Educational Discourse, 4, 21-38.

[16] Stepanenko, S.V. (2021). Management. Poltava: V. G. Korolenko Poltava National Pedagogical University.

[17] Stepanenko, S.V., & Stepanenko, N.M. (2017). Semantic barriers in the structure of pedagogical communication. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 3/4, 26-33.

[18] Tovkanets, G.V. (2021). Social and pedagogical interaction in the professional training of a teacher: Communicative aspect: A monograph. Mukachevo: Editorial and publishing centre of MSU.

[19] Tretiak, N., Martina, O., & Hordiichuk, M. (2023). Formation of pedagogical communication in the context of distance education. Scientific Bulletin of Izmail State University of the Humanities. Pedagogical Sciences, 64, 238-246.

[20] Volkova, N.P. (2006). Professional and pedagogical communication. Kyiv: Academia Publishing House.