Взято з Том 9, № 1, 2025
Сторінки 19 -31
Отримано 22.03.2025
Доопрацьовано 10.05.2025
Прийнято 01.06.2025
Взято з Том 9, № 1, 2025
Сторінки 19 -31
Анотація
Статтю присвячено аналізові ролі музеїв у професійній підготовці фахівців у галузі культури, мистецтва та гуманітарних наук. Проведено узагальнення досвіду підготовки культурологів у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Виробничу практику розглянуто як одну з базових складових освітньопрофесійної програми підготовки фахівців зі спеціальності 034 «Культурологія» освітнього ступеня бакалавр, а також як важливий чинник формування професійних компетентностей майбутніх фахівців у галузі культури, мистецтва та гуманітарних наук. Окремо акцентовано увагу на державних стандартах вищої освіти 2020 року, які визначають перелік загальних та спеціальних компетентностей випускника, зокрема здатність взаємодіяти з музейними установами, зберігати і примножувати культурні цінності, аналізувати культурну політику та оцінювати об’єкти культурної спадщини. На магістерському рівні компетентності доповнюються умінням організовувати роботу культурних закладів та керувати їх підрозділами з урахуванням економічних, правових та етичних аспектів. У статті також акцентовано питання придатності до працевлаштування випускників. Вони можуть обіймати посади в закладах освіти, культури, мистецтва, у сфері культурних та креативних індустрій. Згідно з Класифікатором професій України ДК 003:2010, випускники мають право працювати на посадах завідувачів музеїв і виставок, керівників проєктів у сфері культури, мистецтвознавців. Проаналізовано специфіку професійної підготовки крізь призму змісту освітніх програм, де практика у музеях залишається найвагомішим чинником формування прикладних навичок. З’ясовано, що однією з характерних рис підготовки культурологів у ПНПУ імені В. Г. Короленка є активна співпраця зі стейкголдерами – музейними установами міста Полтави та Полтавської області. Спільна діяльність університету та музеїв дозволяє готувати фахівців, які не лише володіють широкими знаннями сучасної культури, а й мають практичний досвід роботи у сфері культурних комунікацій, науково-дослідної та інформаційно-аналітичної діяльності. Стаття свідчить, що аналогічний підхід закладено і в освітню підготовку фахівців зі спеціальності 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. З’ясовано, що ефективність такої підготовки забезпечується структурованою системою практик на базі музейних установ, що дозволяє студентам не лише набути необхідних знань та вмінь, а й адаптуватися до реального професійного середовища, активно долучатися до реалізації культурних проєктів, популяризації культурної спадщини, участі у розробці та реалізації виставкових програм.
Ключові слова:
вища освіта, професійна підготовка, музеї, стейкголдери, фахові компетентності, практика, соціокультурні заходи, магістр, бакалавр, культура, мистецтво, гуманітарні науки