UkrainianProfessional Education

Анотація

У статті проаналізовано погляди вчених на періодизацію розвитку педагогічних явищ та з’ясовано, що коректне її здійснення залежить від адекватного використання відповідних термінів та понять, які для розкриття певної проблеми мають бути чіткими й науково вивіреними. У якості методологічного підґрунтя для виокремлення певних етапів у становленні тих чи інших освітніх феноменів дослідники використовують культурно-антропологічний, цивілізаційний, інституційний та критеріально-комплексний підходи. Водночас вивчення сильних та слабких місць освітньої теорії й практики минулого дає змогу визначити подальший шлях реформування фахової підготовки офіцерів для Збройних Сил України. Правову освіту визначено важливою складовою підготовки кадрів, до чиїх завдань входить захист суверенітету держави, як цілеспрямований, впорядкований та унормований процес; правова освіта також є результатом засвоєння здобувачами вищої освіти систематизованих правових знань, формування вмінь та навичок адекватної юридично значущої поведінки, прищеплення високої правової культури й правосвідомості. З урахуванням впливу ідеологічних, політико-правових та геополітичних чинників, на основі дат прийняття нормативних актів, що визначали діяльність ВВНЗ та здійснення ними правової освіти у досліджуваний період, а також змістового та операційного (форми, методи) компонентів педагогічного процесу виділено три основні етапи розвитку правової освіти офіцерів: перший (1943–1975) – формування радянської правової освіти у вищій військовій школі України; другий (1975–1991) – утвердження радянської правової освіти у вітчизняній вищій військовій школі; третій (1991–2015) – розвиток правової освіти у вищій військовій школі України в умовах її реформування та інтеграції у національну систему освіти. Визначено, що для першого етапу правової освіти характерні відсутність спеціальних дисциплін для набуття курсантами правових компетентностей; здійснення в межах політзанять та пропагандистських заходів; спрямованість на роз’яснення норм, за порушення яких настає юридична відповідальність, а також профілактика правопорушень й підтримання дисципліни; переважання словесних і наочних методів у викладанні. Другий етап ознаменувався активним розвитком педагогічної теорії та практики правової освіти у радянській вищій військовій школі, посиленням правової підготовки майбутніх офіцерів, яка здійснювалася в межах спеціального предмету у традиційних формах – навчальні заняття (лекційні, практичні), самостійна робота; розширенням застосування практичних методів навчання; упорядкуванням та оновленням змісту правової освіти. Третій етап характеризується одночасним формуванням правової основи діяльності з реформуванням ключових структур Збройних Сил України, а також інтеграцією ВВНЗ України у загальнодержавну систему освіти; оновленням змісту правової освіти відповідно до розвитку національного законодавства й міжнародних відносин; використанням інформаційних технологій; зростанням значення дослідницьких методів і самостійної роботи

Ключові слова: