Отримано 08.02.2022
Доопрацьовано 12.04.2022
Прийнято 30.05.2022
Взято з Том 6, № 1, 2022
Сторінки 134 -141
Анотація
Метою статті визначено аналіз перспектив застосування народознавчого аспекту як складника змісту вищої освіти та етнокультурної діяльності майбутніх фахівців. Висвітлено окремі аспекти вивчення дисциплін з позицій українського народознавства. Підкреслено значення використання матеріалів українського народознавства для духовного розвитку і виховання молоді. Акцентовано, що формування розуміння національної самоідентифікації як результат відповідного забезпечення процесу фахової підготовки є однією із найважливіших компетентностей ХХІ ст. Визначено можливості народознавства для оновлення змісту викладання фахових дисциплін у майбутніх фахівців гуманітарної галузі. Актуальність проблеми пояснено необхідністю формування світогляду молодої людини на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, поваги до здобутків вітчизняної культури, використання багатих народних традицій у ході етнокультурної діяльності. Однією з головних задач реформування сучасної системи освіти є забезпечення вирішення питання формування громадянського суспільства як спільноти, готової до участі в процесах державотворення та до захисту демократичних цінностей, територіальної цілісності країни, оскільки без утвердження в свідомості особистості демократичних цінностей, формування активної громадянської позиції, моральної відповідальності за долю країни, виховання переконань, почуттів любові та поваги до культурного та історичного минулого України вирішення завдання сучасної трансформації українського суспільства не можливе. Розглянуто народознавство як інтегративну складову змісту освіти в закладах середньої і вищої освіти; акцентовано необхідність більш системного підходу до змісту навчального матеріалу україно-культурологічних дисциплін, які містять потужний навчальний і виховний потенціал, що сприяє процесові самоусвідомлення українського народу, утвердженню України як політичної нації і незалежної держави
Ключові слова:
народознавство; духовний розвиток; навчання та виховання особистості; національна самоідентифікація; етнокультурна діяльність; професійна підготовка; майбутні фахівці[1] Bukhnieva, O. (2004). The Ukrainian studies component of the content of higher education. Scientific Works. Pedagogy, 257(269), 79-83.
[2] Franko, I. (1986). The newest directions in ethnology. Kyiv: Scientific thought.
[3] Kochubey, A.V. (2010). Humanisation of training of future engineers in higher educational institutions by means of folklore. Dissertation for the degree of PhD in Pedagogical Sciences, Vinnytsia State Pedagogical University, Vinnytsia, Ukraine).
[4] Kononenko, P. (1994). Ukrainian studies. Kyiv: Zapovit.
[5] Lozko, G.S. (2004). Ukrainian ethnography. Kyiv: ArtEk.
[6] Maftyn, L.V. (2004). The Ukrainian studies component of the content of school education as a historical and pedagogical problem. Psychological and Pedagogical Problems of Rural School, 4, 78-84.
[7] Parkhomenko, T.S. (2010). Methods of teaching the history of Ukrainian culture in higher educational institutions of Ukraine in the light of interdisciplinary approaches. In Actual problems of teaching the history of Ukraine and the history of Ukrainian culture (pp. 30-33). Kyiv: IVC Polytechnic.
[8] Shalashna, N., Shvydkyi, S., & Baklasova, T. (2021). Ethnography as an integrative component of the content of teaching historical disciplines in higher education. Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 9(113), 178-189.