Отримано 18.02.2023
Доопрацьовано 28.04.2023
Прийнято 30.05.2023
Взято з Том 7, № 1, 2023
Сторінки 132 -140
Анотація
У статті охарактеризовано лекцію як засіб забезпечення якості процесу формування організаційно-педагогічної культури майбутніх магістрів фармації у процесі фахової підготовки. Лекцію розглянуто як стрункий систематичний і системний виклад певної наукової проблеми або її частки; з’ясовано, що методично лекція має відповідати основним вимогам: бути на сучасному рівні розвитку науки, мати закінчений характер (висвітлення певної теми), бути внутрішньо переконливою (аргументація), викликати інтерес у здобувачів до науки, містити добре продумані ілюстративні приклади, спрямовувати самостійну роботу, бути доступною і зрозумілою. Запропоновано алгоритм визначення видів лекцій для тематичного плану з дисципліни «Менеджмент і маркетинг у фармації». Визначено, що академічні лекції є кількох типів: вступна лекція, тематична, з курсу конкретної навчальної дисципліни, підсумкова (заключна) лекція; види лекцій, розповсюджені в практиці вищої фармацевтичної освіти – лекція-бесіда або діалог з аудиторією, пропозиція до колективного дослідження («мозкова атака»), лекція-дискусія, лекція з розбором конкретних ситуацій, лекція із застосуванням техніки зворотного зв’язку, лекція-консультація, проблемна лекція тощо. Перспективи подальших досліджень окресленої проблеми визначено в адаптуванні ідей, положень і технологічних методичних механізмів проведення лекцій якісного аспекту формування організаційно-управлінської культури майбутніх фармацевтів у процесі фахової підготовки у вітчизняних закладах вищої освіти, які готують майбутніх магістрів для галузі фармації
Ключові слова:
професійна підготовка; лекція; майбутні магістри фармації; організаційно-управлінська культура; «Менеджмент і маркетинг у фармації»[1] Aleksiuk, A.M. (1998). Pedagogy of higher education in Ukraine. History. Theory. Kyiv: Lybid.
[2] Chernykh, V.P. (2009). Development of standards of pharmaceutical activity. Focus on patient care: A guide from the World Health Organization and the International Pharmaceutical Federation. Apteka, 21(692).
[3] Kaidalova, L.G. (2010). Professional training of future pharmaceutical specialists in higher education institutions. Kharkiv: NUPh.
[4] Karavan, Y.V., Sanitskaya, A.O., & Tashak, M.S. (2012). Non-traditional forms of lectures in higher education. In Innovative potential of Ukrainian science of the XXI century (pp. 11-19). Zaporizhzhia: PGA.
[5] Kuzminsky, A.I. (2005). Pedagogy of higher education. Kyiv: Knowledge.
[6] Nemchenko, S.G., Golik, O.B., & Lebid, O.V. (2014). Pedagogy of higher education. Donetsk: LANDON-XXI.
[7] Oliynyk, N.A., & Spiridonova, L.M. (2020). Non-traditional forms of lectures as a means of improving the effectiveness of student learning in higher agricultural educational institutions. Pedagogy of Formation of Creative Personality in Higher and General Education Schools, 69(3), 65-68. doi: 10.32840/1992-5786.2020.69-3.12.
[8] Order of The Ministry of Health of Ukraine No. 769 “On Approval of the Concept of Development of the Pharmaceutical Sector of the Healthcare Industry of Ukraine for 2011-2020”. (2010, September). Retrieved from https://zakononline.com.ua/documents/show/25438___729239.
[9] Sholoyko, N.V. (2015). The role of lecture in the educational process of the discipline “Organisation and Economics of Pharmacy” in the system of the newest goals of higher pharmaceutical education”. Medical Education, 4, 64-67.
[10] Vitvitska, S.S. (2006). Fundamentals of pedagogy of higher education. Kyiv: Centre for Educational Literature.