Взято з Том 9, № 1, 2025
Сторінки 103 -113
Отримано 15.02.2025
Доопрацьовано 09.05.2025
Прийнято 01.06.2025
Взято з Том 9, № 1, 2025
Сторінки 103 -113
Анотація
У статті в руслі виокремлених суперечностей підготовки у закладах професійної та вищої освіти акцентовано необхідність осучаснення методологічного, теоретичного і методичного інструментарію культурологічного наукового підходу як чинника формування цілісності особистісної та професійної культури майбутнього фахівця, шляхом долучення до цього процесу універсальних аспектів і потенціалів регіоналістики. З’ясовано потребу поглиблення світоглядного характеру культурологічного знання і практик аспектами усвідомлення духовних форм людської діяльності, природничих знань і технологій предметного середовища, соціально-економічних інститутів суспільства, а також побутової культури та інструментів формування фахового досвіду у відповідній художньокультурній або технологічній сфері; доведено потенціал концепцій і теорій регіоналістики (динамічної регіональності, культурної ідентичності, гібридизації культури, глокалізації) у підготовці фахівців сучасних генерацій. На засадах культурологічно-регіонального наукового підходу окреслено спільні риси та відмінності між внутрішнім (національним) та міжнародним (світовим) регіонознавством; запропоновано авторські дослідницькі матеріали (модель «трикутника компетентностей» фахівців, інтегрувальні таблиці для встановлення взаємозалежностей аспектів і чинників професійної підготовки) відповідно критерію «регіональної відповідальності» у когнітивному, ціннісному та праксеологічному вимірах компетентності. Проведено висновок щодо значення культурологічно-регіонального наукового підходу для уникнення розриву між локальним і глобальним баченням результатів підготовки фахівців для міжнародних і національних контекстів
Ключові слова:
підготовка фахівців, професійна компетентність, культурологічнорегіональний науковий підхід, внутрішнє та міжнародне регіонознавство, модель «трикутник компетентностей»