Взято з Том 6, № 1, 2022
Сторінки 117 -123
Отримано 19.02.2022
Доопрацьовано 21.04.2022
Прийнято 30.05.2022
Взято з Том 6, № 1, 2022
Сторінки 117 -123
Анотація
У статті на основі усвідомлення практичного компоненту підготовки майбутніх фахівців гуманітарної галузі (культурологів, істориків, релігієзнавців, філологів, філософів) до етнокультурної професійної діяльності охарактеризовано народнопедагогічний аспект відповідного змісту навчальних практик здобувачів вищої освіти. З’ясовано, що значний обсяг змісту етнокультурної діяльності фахівців гуманітарної галузі є спільним, ґрунтується на народознавчому й народнопедагогічному складникахта відповідних технологічних засобах. Окреслено на підставі положень етнопедагогіки й етнопсихології специфіку й цілісність системи етнопедагогічних впливів на дитину: від періоду вагітності матері до перших днів після народження (магічні дії бабки-повитухи, вибір імені, поведінка вагітної жінки тощо); у період раннього дитинства (колискова матері, методи фізичного розвитку, материнський і дитячий фольклор); у період формуванняі розвитку особистості (сімейне виховання, приклад батька і матері, трудові навички, господарські риси). Запропоновано низку завдань, які можуть бути реалізованими майбутніми фахівцями гуманітарної галузі у процесі навчальних практик (систематизація народнопедагогічних знань та етнопедагогічних методів виховання дітей і молоді; дослідження народнопедагогічних аспектів (звичаїв, традицій, обрядів); застосування обрядовості як комплексу етнокультурних дій, спрямованих на саморозвиток у професії). Проведено висновок, що народнопедагогічний аспект змісту етнокультурної діяльності майбутніх фахівців гуманітарної галузі має потенціал реалізації у процесі навчальних практик, стимулює вивчення майбутніми істориками, філологами, філософами, релігієзнавцями, культурологами основ народного виховання дітей різного віку, родинної педагогіки, народної деонтології, дитинознавства, інших важливих народнопедагогічних знань. Пропоновані в цьому дослідженні завдання навчальних практик мають науково-дослідний характер та сприятимуть усвідомленню майбутніми фахівцями-гуманітаріями специфіки власної етнокультурної діяльності в обраній професії
Ключові слова:
етнопедагогіка; педагогічна технологія; етнокультурна діяльність; професійна підготовка; майбутні фахівці; гуманітарна галузь; народнопедагогічний зміст; навчальні практики[1] Kravets, V.P. (1995). History of Ukrainian school and pedagogy. Ternopil.
[2] Kuranova, S. (2012). Fundamentals of psycholinguistics. Kyiv: Akademiia.
[3] Lozko, G. (2011). Ukrainian ethnography. Ternopil: Mandrivets.
[4] Sheiko, V., Bogutsky, Y., & Germanova de Diaz, E. (2011). Culturology. Kharkiv: KHDAK.
[5] Stelmakhovich, M. G. (1985). Folk pedagogy. Kyiv: Soviet school.
[6] Stelmakhovych, M.G., Lyubar, O.O., & Fedorenko, D.T. (1998). History of Ukrainian pedagogy. Kyiv: IZMN.
[7] Vashchenko, G. (1994). The educational ideal. Brussels: Publication of the Central Office of the Ukrainian Youth Union. “Notes of an Educator”.
[8] Voropay, O. (1991). Customs of our people: An ethnographic essay. Munich: Ukrainian Publishing House.