Взято з Том 7, № 1, 2023
Сторінки 9 -15
Отримано 16.02.2023
Доопрацьовано 24.04.2023
Прийнято 30.05.2023
Взято з Том 7, № 1, 2023
Сторінки 9 -15
Анотація
У статті в руслі завдання підготовки фахівців з управління соціальними групами, спільнотами й суспільством загалом проведено аналіз проблеми якісного менеджменту соціокультурних та освітніх структур у період воєнного часу, зокрема, загострено аспект соціальної відповідальності менеджерів за результати власної діяльності. З урахуванням Рекомендацій Європейського Парламенту і Ради Європи окреслено перелік компетентностей менеджерів соціокультурних та освітніх структур; визначено культурну, соціальну і громадянську компетентності як основу ефективної взаємодії менеджерів з різновіковими групами людей у процесі професійної діяльності. Основним завданням фахівців цієї групи виокремлено створення довготривалих відносин між соціальними спільнотами й суспільством в умовах воєнного стану в Україні, засноване на їхній готовності до оперативного пошуку нестандартних моделей організації соціально-культурного й освітнього середовища та інноваційних гуманітарно-педагогічних технологій. У руслі вимог до менеджерів соціокультурних та освітніх інституцій виділено ознаки менеджменту ХХІ століття (цінності, норми, традиції, фірмовий стиль, імідж, організаційна культура, корпоративний командний дух); систематизовано вимоги до фахівців та з’ясовано кращі зразки світового досвіду реалізації соціокультурних і освітніх проєктів (англо-американська модель менеджменту – різноманітність і самодостатність соціокультурних комплексів, відомі ініціативи благодійних фондів, волонтерська практика; європейська модель – види навчання й стажування в кращих соціокультурних і освітніх інституціях, мультикультурна освіта менеджерів тощо). Проведено висновок щодо зростання соціальної відповідальності менеджерів соціокультурних та освітніх структур у період воєнного стану в Україні
Ключові слова:
соціокультурні та освітні структури; період воєнного стану; менеджмент соціокультурної діяльності; менеджер закладу культури; освітній менеджмент; соціальна відповідальність[1] Bunkivska, O.V. (2009). Information space: Socio-cultural essence, state and problems of functioning in Ukraine. Kyiv.
[2] Dmytrenko, H.A., Anufrieva, O.L., Burlaenko, T.I. (2014). Human-centred system of public administration in Ukraine: Utopia or chance. Kyiv: DKS Centre.
[3] Kravchenko, L., Bilyk, N., Onipko, V., Plachynda, T., & Zavitrenko, A. (2021). Professional mobility of the manager of a secondary education institution as the basis of his or her self-development. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensional, 13(1), 417-430. doi: 10.18662/rrem/13.1/379.
[4] Kravchenko, L.M. (2006). Continuous pedagogical training of education manager. Poltava: Techservice.
[5] Liubarets, V. (2018). Professional training of future managers of socio-cultural activities in foreign countries. The Theory and Methods of Educational Management, 1 (21).
[6] Lokshyn, V.S. (2013). Formation of professional competence of managers of socio-cultural sphere in the context of modernisation of higher education. Kyiv: IWO NAPS of Ukraine.
[7] Petrova, I.V. (2005). Leisure in foreign countries. Kyiv: Kondor.
[8] Recommendations of the European Parliament and of the Council “On Core Competences for Lifelong Learning”. (2006, December). Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_975.
[9] Terentyeva, N.O. (2016). Educational activity of public organisations of Ukraine (on the example of IACSEC). Pedagogical Almanac: Collection of Scientific Papers, 32, 217-222. Kherson: Kherson Academy of Continuing Education.