Отримано 11.01.2024
Доопрацьовано 02.04.2024
Прийнято 28.04.2024
Взято з Том 8, № 1, 2024
Сторінки 9 -21
Анотація
У статті досліджено актуальну науково-емпіричну проблему професійної підготовки магістрів гуманітарної галузі у вітчизняних університетах на основі культурологічно-особистісної та інтеграційної парадигм із долученням методолого-технологічного інструментарію історико-педагогічних і сучасних наукових підходів. Узагальнено моделі та чинники підготовки магістрів гуманітарної галузі в університетах упродовж усього періоду існування цих інституцій; представлено концепцію і контекстно-професійну модель системи такої підготовки на аксіологічних засадах. Як результат поетапного з’ясування передумов і чинників ціннісного виміру гуманітарної освіти магістрів у різних моделях європейських університетів за період із часу їх виникнення (нижня межа дослідження – к. ІХ ст.) до сучасності (поч. ХХІ ст.) уточнено сутність поняття «аксіосфера майбутніх магістрів гуманітарної галузі» (сукупність цінностей особистості фахівців, що визначають їхню активність у навчанні й науково-дослідницькій діяльності та ставлення до світу й власного самопізнання в обраній галузі й спеціальності), засобами аналітичного та методичного інструментарію історико-педагогічних загальнонаукових і спеціальних педагогічних підходів; пояснено необхідність розроблення і впровадження у практику навчальної та науково-дослідницької діяльності сучасних університетів контекстно-професійної моделі системи підготовки магістрів гуманітарної галузі на аксіологічних засадах. Актуалізовано технолого-методичний супровід пропонованої моделі. Доведено, що тенденції інтернаціоналізації, інтенсифікації, поглиблення міжнародного співробітництва, побудови контекстно зорієнтованого середовища підготовки магістрів гуманітарної галузі в сучасних університетах на засадах інтеграційної освітньої парадигми сприяють потужному оновленню процесів викладання, досліджень та надання освітніх послуг; значущими в міжпредметному науковому дискурсі (філософії освіти, соціології, психології, педагогіці та науках про освіту, ін.) визначено цінності мультикультурності особистості здобувачів вищої освіти (розвиток громадянина, здатність до критичного аналізу, мобільність як ознака інтеграції в освітні стандарти й навчальні плани міжнародного значення, готовність до швидких і несподіваних змін). Проведено висновок стосовно того, що основними результатами дослідження доцільно послуговуватися для подальшого розвитку системи професійної підготовки магістрів гуманітарної галузі (істориків, філософів, релігієзнавців, культурологів, філологів) на аксіологічних засадах в українських університетах
Ключові слова:
етико-аксіологічні засади; магістри гуманітарної галузі; система підготовки; контекстно-професійна модель підготовки; етапи розвитку підготовки магістрів; історичні моделі університету[1] Bobrytska, V. (2011). Axiological discourse of the idea of university education in the context of globalisation and European integration. In Human values and tolerance in the modern world: intercontinental dialogue of intellectuals: materials of the international scientific and practical conference (pp. 56-60). Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University.
[2] Cherepanova, S. (2006). Philosophy of education of the XXI century: priority of humanitarian values. In Values. Democracy. Education: materials of the international scientific and practical conference (pp. 145-155). Poltava: Poltava State Pedagogical University named after V.G. Korolenko; Yongchoping: School of Education and Communications, Yongchoping University.
[3] Filippenko, A.S. (2011). Theoretical and methodological dimensions of the university. In The idea of the university: A modern discourse. Materials of the international scientific conference (pp. 19-21). Kyiv.
[4] Furman, A. (2016). The concept of personality in axiological psychology: Contours of essential heuristics. Psychology and Society, 4, 89-103.
[5] Rudenko, O., Rudenko, Z., & Revutska, N. (2015). National traditions of university education and modern requirements in the context of European values. The Origins of Pedagogical Excellence, 15, 275-279.
[6] Sagatovsky, M.I. (1995). Values and their role in the life of society and man. In G.A. Zaichenko (Ed.), Philosophy (pp. 424-435). Kyiv: Higher School.
[7] Solovyova, Y.O. (2004). Pedagogical conditions for the formation of the future teacher's axiological culture. Humanisation of the Educational Process: A Collection of Scientific Papers, 22, 155-159.
[8] Sukhomlynska, O.V. (1997). Values in the upbringing of children and young people: The state of the art. Pedagogy and Psychology, 1, 105-111.
[9] Sysoeva, S.O. (2006). Fundamentals of pedagogical creativity. Kyiv: Millennium.
[10] Tkacheva, N.O. (2004). History of the development of values in education: a monograph. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University Publishing Centre.
[11] Vynnychuk, R. (2016). Axiological potential of innovative changes in higher education. In The book Man in the conditions of changing socio-cultural space: Spiritual and practical dimension: Materials of the international scientific and practical conference (pp. 37-40). Melitopol.
[12] Vynnychuk, R. (2019). The axiological dimension of professional training of masters in the humanities: Methodology, theory, practice. Poltava: V.G. Korolenko Poltava National Pedagogical University.
[13] Vynnychuk, R. (2023). The system of professional training of masters in the humanities on axiological principles. (Doctoral Dissertation, V.G. Korolenko Poltava National Pedagogical University, Poltava, Ukraine).
[14] Vynnychuk, R., & Kravchenko, L. (2019). Axiological approach in national pedagogical science and practice: Historical and pedagogical retrospective. Origins of Pedagogical Excellence, 23, 22-28.