Взято з Том 6, № 1, 2022
Сторінки 83 -91
Отримано 10.02.2022
Доопрацьовано 15.04.2022
Прийнято 30.05.2022
Взято з Том 6, № 1, 2022
Сторінки 83 -91
Анотація
У статті засобо маналізу сучасних аспектів модернізації світових та національної освітніх систем актуалізовано питання формування професійних цінностей і установок фахівців гуманітарної галузі (філософів, істориків, релігієзнавців, філологів, культурологів) як носіїв загальної культури і творців гуманістичних практик взаємодії різних соціальних та етнічних груп на аксіологічних засадах. Метою статті визначено системний аналіз зразків психолого-педагогічного та філософсько-освітнього дискурсу, у яких відображені сучасні аксіологічні ідеї, історія розвитку освітніх цінностей та пропоновано засоби реалізації цих надбань у вітчизняній системі підготовки фахівців гуманітарної галузі. До провідних психолого-педагогічних зразків дискурсу віднесено: свободу думки як варіант свободи вибору особистістю системи цінностей (П. Щедровицький), трикомпонентний підхід до особистості (Г. Ласуел, З. Фрейд); виокремлення ціннісних парадигм освіти (О. Сухомлинська, Н. Ткачова); концепцію освіти як соціокультурного феномену (В. Огнев’юк); необхідність корекцій управління освітою як соціальною інституцією (В. Крижко) та ін. Надбаннями філософсько-освітнього дискурсу проблеми дослідження обрано: виокремлення С. Клепком провідних регулятивних цінностей освіти – любові й узгодження з цінностями буття; тлумачення І. Утюж самоцінності освіти в руслі філософсько-антропологічної традиції, бачення особистості фахівця домінувальною цінністю української професійної освіти; наукова позиція вчених стосовно того, що жодна система цінностей не може бути реалізованою без творчих інновацій індивіда, оскільки освоєння професійної культури неможливе без культивування особистістю свого творчого потенціалу (А. Архієзер, М. Шелер, І. Зязюн). З’ясовано, що головною перспективою дослідження є пошук шляхів розв’язання суперечностей між соціальним запитом на творчу, активну, володіючу гармонійною системою цінностей особистість фахівця та відсутністю ціннісно зорієнтованих технологій професійної підготовки магістрів гуманітарної галузі
Ключові слова:
ксіологічні засади; дискурс; професійна освіта; підготовка магістрів гуманітарної галузі; педагогічні технології; філософсько-освітні ідеї[1] Andrushchenko, V. (2008). Reflections on education. Kyiv: Knowledge of Ukraine.
[2] Andrushchenko, V., & Predborska, I. (2009). Philosophy of education. Kyiv: Drahomanov National Pedagogical University.
[3] Gubersky, L.V., Anrushchenko, V.P., & Mikhalchenko, M.I. (2002). Culture. Ideology. Personality: Methodological and ideological analysis. Kyiv: Knowledge of Ukraine.
[4] Klepko, S.F. (2009). Representation of Knowledge in the Educational Space (philosophical aspect). (Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine).
[5] Kryzhko, V.V. (2005). Anthology of the axiological paradigm of education. Kyiv: Education of Ukraine.
[6] Lasswell, G.D. (1994). The triple impact principle: A key to analysing social processes. Sociological Research, 1, 135-143.
[7] Leontiev, D.A. (1996). Value as an interdisciplinary concept: opit multidimensional reconstruction. Issues of Philosophy, 4, 35-44.
[8] Ognevyuk, V.O. (2003). Education in the system of values of sustainable human development. (Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine).
[9] Shchedrovitsky, P.G. (1998). “At the turn”. (Lecture 3).
[10] Tkachova, N.O. (2006). Axiological approach to the organisation of the pedagogical process in a general educational institution. Kharkiv: Karavela.
[11] Utyuzh, I. (2011). Social and philosophical interpretation of axiological ideas of Ukrainian education. Humanitarian Herald of ZGIA, 44, 38-42.